28 червня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Конституцію України. У ній було закріплено правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість, безпека - визнаються найвищою соціальною цінністю.
Конституція становить ядро національної правової системи. Вона фіксує головні юридичні та політичні аспекти відносин між державою та суспільством: від забезпечення прав і свобод людини до подальшого розвитку держави. Одним із ключових положень стала 5-а стаття Конституції, згідно якої «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ». У цьому полягає соціальна цінність Основного закону. Це стало важливою віхою українського державотворення.
У конституційному процесі незалежної України відбився непростий шлях молодої демократії до соціально-правових стандартів та цінностей об’єднаної Європи.
Конституційна думка в Україні має багаті традиції, але практика реалізації Конституції фактично розпочалася з 1990 року. Довгий процес прийняття Основного Закону нашої держави зайняв майже шість років. Розпочався він з 16 липня 1990 року – Дня проголошення Декларації про Державний суверенітет України. Декларація заклала принципи створення Конституції, Акт незалежності підвів під ці принципи політичну основу, але молодій державі як повітря бракувало Основного Закону – Конституції.
Багаторічний конституційний процес після тривалих дискусій і протистоянь, обговорень і доопрацювань не завершився 28 червня 1996 року після прийняття і введення в дію Конституції України. Він триває увесь час, допоки існує держава і розвивається суспільство. А 28 червня щорічно святкується державне свято – День Конституції України.
Відділ освіти та культури райдержадміінстрації