Однією з найтрагічніших сторінок в історії кримськотатарського народу є його масова депортація за звинуваченнями в "зраді батьківщині", що відбулася з ночі 18 по 20 травня 1944 року. За найбільш вірогідними оцінками істориків, з Криму було депортовано понад 180014 татар, з яких 86,4% становили жінки і діти. Для перевезення їх було використано 67 ешелонів.  

З причини жахливих умов транспортування, близько 8000 осіб  загинули в дорозі, більшість з них були дітьми та літніми людьми. Найбільш поширеними причинами смерті стали спрага і тиф. Ті, хто вижили, були депортовані до непристосованих місць Сибіру, Уралу та Центральної Азії, де вони залишились без документів, в умовах комендантської години, без права на поїздки і навіть на пошук членів сім'ї, які загубилися під час депортації.

Складні умови життя в спеціальних пунктах поселення, голод, інфекційні захворювання та відсутність медичної допомоги призвели до масової загибелі людей, - протягом перших 4 років депортації загинуло 46,2% депортованих. Це наймасштабніша трагедія кримськотатарського народу в хх столітті.

Але і в цих жахливих умовах депортації і репресій у кримських татар була спільна формула виживання: багато вчитися, любити Батьківщину і боротися за неї, зберігати традиції, культуру і мову, ніколи не здаватися, допомагати одне одному.

Пам'ять про той трагічний день в історії кримських татар завжди буде болючою, а душевні рани навряд чи загояться.

Відділ управління персоналом, організаційної роботи, юридичного забезпечення та інформаційної діяльності апарату райдержадміністрації