Генеральний директор директорату сім’ї та соціальної підтримки населення Мінсоцполітики 35-річний Віталій МУЗИЧЕНКО — частий гість на сторінках періодичних видань та телевізійних ефірів. Саме до цього фахівця журналісти звертаються по роз’яснення і коментарі щодо особливостей надання субсидій та інших видів соціальної підтримки. Але це інтерв’ю на іншу тему. А саме: як ефективно контролювати, щоб кошти платників податків, призначені на підтримку тих, кому найважче, надходили за адресою.
Понад 120 мільярдів гривень — саме стільки лише цього року передбачено витратити на різні види соціальної підтримки з бюджету держави. Про те, що роблять і планують зробити, аби ці кошти надходили саме тим, хто їх найбільше потребує, наша розмова.
Не помилитися у виборі адресата
— Віталію Володимировичу, більшість людей, що одержують соціальну підтримку, передусім цікавить її обсяг і якість. А чи на часі тема контролю в цій царині?
— Нині в Україні майже половина населення одержує ті чи ті види соціальної підтримки. Система соціального захисту розгалужена, обсяг коштів на фінансування відповідних соціальних програм визначено у державному бюджеті. Ми ж маємо передусім вміло розпоряджатися тим, що є на сьогодні. А саме: забезпечити, щоб ці кошти потрапили за адресою і максимальною мірою підтримали саме тих, кому найважче.
Запровадження ефективних механізмів контролю в наданні соціальної підтримки — це шлях до того, щоб знайти додатковий ресурс для адресної допомоги найменш захищеним, а також вибудувати систему, яка базується на принципі адресності й соціальної справедливості.
Іноземний досвід, який ми вивчали, переконує: що досконаліша у державі система соціального захисту, то ефективніше там контролюють справедливість розподілу коштів і жорсткіше ставляться до порушників і шахраїв у цій сфері. Адже ті, хто отримує чи намагається отримати соціальну допомогу, не маючи законних підстав, є в усьому світі. Наприклад, у Британії їх 2—3%, бо там навчилися контролювати ефективно. А в державах, де соціальне інспектування належно не здійснюють, відсоток може сягати кількох десятків.
— А в Україні?
— Порівняно з іншими країнами світу Україна тут ні в лідерах, ні в аутсайдерах. За оцінкою експертів, яку робили більш як рік тому, близько 10% коштів соціальної допомоги в нас можуть отримувати не ті, хто відчуває у них гостру потребу.
Гадаю, за останній рік цей відсоток зменшився. Адже ми вже чимало зробили, щоб кошти державної допомоги розподіляти більш адресно. Проте все одно йдеться про значний ресурс, який можна спрямувати на підтримку громадян, які цього потребують найбільше.
— А що вже вдалося зробити? Чим ситуація нині відрізняється від тієї, що була рік тому?
— Коли у 2018 році було запроваджено єдиний реєстр одержувачів субсидій, ми стали звіряти інформацію в межах усієї держави. І чого там тільки не виявили! І тих, хто отримує по кілька субсидій, і тих, хто здає в оренду житло з оформленою субсидією, і багато іншого. Приміром, взяли інформацію з елітних будинків, які останніми роками в Києві здано в експлуатацію. Там ціна квартири 2—3 мільйони гривень і більше. Подивилися, чи отримують субсидію мешканці таких будинків. Виявилося, отримують.
Звичайно, життєві ситуації бувають різними, але з погляду адресності й соціальної справедливості чи потребує соціальної підтримки держави сім’я, яка щойно придбала житло за кілька мільйонів гривень? Тому торік критерії надання соціальної підтримки, передовсім житлових субсидій, переглянуто. Під час призначення стали звертати увагу не лише на офіційно задекларовані доходи, а й на склад домогосподарства і членів сім’ї зі складу домогосподарства, інформацію про офіційне їх працевлаштування, якими помешканнями володіють ці особи, які коштовні речі купують тощо. Основне джерело інформації про виявлення таких випадків — верифікація соціальних виплат, яку проводить Міністерство фінансів. За підсумками звіряння інформації про одержувачів соціальної підтримки з різних ресурсів Мінфін готує рекомендації щодо виявлених невідповідностей та розбіжностей, а органи соціального захисту населення перевіряють правильність надання соціальної підтримки таким одержувачам.
Ми системно працювали і над підвищенням якості роботи фахівців, задіяних у процесі призначення соціальної допомоги. За підтримки Світового банку торік уперше було проведено наймасштабнішу в історії держави перевірку дій місцевих органів соціального захисту населення стосовно призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. Було перевірено 247,5 тисячі особових справ, це 80,7% кількості одержувачів цього виду допомоги станом на грудень 2017 року, і виявлено 73 тисячі фактів порушень з боку спеціалістів місцевих органів соціального захисту населення. Більш ніж у 1800 випадках розмір допомоги було рекомендовано узгодити з вимогами законодавства. У підсумку за рахунок усунення виявлених порушень до державного бюджету повернуто майже 5 мільйонів гривень, додатково виплачено одержувачам допомоги майже 1,3 мільйона гривень.
Із квітня 2019 року триває ще одна перевірка державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. Перевіряють достовірність відомостей, наданих заявниками. В окремих місцевих органах соціального захисту вперше здійснено повномасштабну звірку даних з реєстрами державних органів, зокрема Державної фіскальної служби, що дало змогу виявити на 43% більше порушень під час надання цього виду допомоги. За попередніми підсумками, порушники повертатимуть до бюджету майже 17,5 мільйона гривень незаконно отриманих коштів. Перевірка триває.
Ці та інші заходи, безумовно, сприяли більш цільовому використанню коштів, призначених на надання допомоги від держави.
Якщо говорити про ефективність заходів контролю і загальний обсяг виявлених соціальними інспекторами порушень, то він хоч і зріс за останній рік, проте залишається незначним: у межах відсотка.
Контроль має стати професійним, а перевірки — вибірковими
— У чому причина такої, м’яко кажучи, недостатньої ефективності заходів контролю?
— Причина ця системна, вона з’явилася не сьогодні й навіть не вчора. Адже досі функції призначення соціальної підтримки і контролю за наданням коштів фактично були зосереджені під одним дахом.
Нині система органів соціального захисту населення сфокусована на призначенні соціальних допомог. Тобто якомога швидше і якісніше опрацювати звернення і надати громадянинові соціальну підтримку, що надзвичайно важливо.
Проте контроль за цим процесом теж необхідний. А його належно не здійснюють. Соціальні інспектори, на яких покладено цю функцію, підпорядковані керівникам місцевих структурних підрозділів, які призначають соціальну підтримку, і здебільшого задіяні у процесі прийняття рішень про призначення допомоги. Тобто місцевий орган, який розподіляє допомогу, контролює сам себе.
Але ж не забуваємо, що кошти на основні програми соціального захисту надходять передусім з державного бюджету, а держава ефективних важелів контролю за їх використанням не має.
Ситуація має докорінно змінитися, коли функціонуватиме Державна соціальна служба України. Рішення про її створення уряд ухвалив наприкінці минулого року, нині новий орган перебуває у процесі формування. Вирішують питання утворення територіальних органів цієї служби, що дасть змогу неупереджено здійснювати функцію контролю за наданням соціальної підтримки.
Початок роботи такого органу дасть змогу вперше в історії держави розділити функції призначення соціальної допомоги й контролю за її наданням. Це відкриє шлях до впровадження в Україні механізмів, що дадуть змогу професійно та ефективно контролювати адресність надання соціальної підтримки, як у більшості країн Європи.
— Про які механізми йдеться? Чи збільшиться кількість перевірок?
— Немає необхідності перевіряти абсолютно всіх. Це недоцільно, адже більшість громадян цілком законослухняні, що й підтверджує перевірка малозабезпечених сімей, яка триває.
Число перевірок, навпаки, зменшиться за рахунок того, що зросте їхня ефективність. Контроль стане вибірковим, але більш дієвим, він буде сфокусований на тих домогосподарствах чи громадянах, які найбільш схильні до незаконного, неправомірного отримання соціальної допомоги.
Такі підходи та методики розробляють у межах проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який упроваджують за підтримки Світового банку.
— Як серед мільйонів отримувачів виявлятимуть потенційних порушників, яких слід перевіряти? І головне — хто виявлятиме?
— У багатьох європейських країнах давно взято на озброєння методики профілювання ризиків, що дають змогу соціальним інспекторам краще виявляти справи з підвищеною ймовірністю порушень. Нещодавно наші сусіди Румунія та Молдова теж почали використовувати подібні підходи. Ми вивчали цей досвід. Приміром, якщо у Молдові у 2013—2014 роках, до застосування такої моделі, лише 7—10% перевірок виявляли порушення, то із запровадженням алгоритмів на основі профілювання ризиків кількість перевірок, під час яких інспектори виявили зловживання, зросла до 86%. І це не тому, що люди почали частіше шахраювати, а тому що контролювати стали передусім тих, з чийого боку імовірність скоєння порушень найбільша.
Наші фахівці за підтримки Світового банку вже розробили і тестують аналогічну методику виявлення передумов для скоєння порушень законодавства під час отримання державної соціальної допомоги.
— І як такий підхід працюватиме у нашій державі?
— Система аналізуватиме масив даних щодо порушень під час надання коштів соціальної підтримки і в автоматичному режимі формуватиме профілі ризику — набір характерних ознак отримувачів, які найчастіше зловживають і шахраюють, одержуючи державну допомогу. Це дасть змогу сфокусувати контроль саме на тих домогосподарствах, сім’ях та одержувачах, які мають ознаки найбільш схильних до надання недостовірної інформації й шахраювання під час отримання соціальної допомоги.
Це завдання не з легких — у процесі створення системи було опрацьовано величезний масив даних, отриманих завдяки роботі соціальних інспекторів та фахівців Мінсоцполітики з 2015-го по 2019 рік. А також за підсумками верифікації соціальних виплат, яку Міністерство фінансів здійснювало в минулих роках.
Методику вже тестують у 10 пілотних управліннях соціального захисту Закарпатської, Запорізької, Київської областей та м. Києва. Українські розробники доповнили систему елементами штучного інтелекту, завдяки чому вона самонавчатиметься. На підставі даних перевірок алгоритм, який вираховує профілі ймовірних порушників, корегуватиметься автоматично.
Більшість — «проти» порушників
— Але чи в змозі навіть найдосконаліший алгоритм виявити всіх порушників? Раптом когось із затятих шахраїв система вирахувати не зможе?
— Для справді ефективного контролю над розподілом коштів державної соціальної підтримки поряд із запровадженням професійного контролюючого органу та сучасних методик має бути ще третя складова — участь у процесі громадян.
Жителі успішних країн розуміють, що соціальна підтримка — це ті кошти, які вони платять у вигляді податків. І охоче повідомляють до органів соціального інспектування про порушників і шахраїв.
Приміром, у Британії на спеціальну «гарячу лінію» надходять тисячі повідомлень про такі факти. А в масмедіа цієї держави щороку виходить понад 300 репортажів про судові процеси над шахраями у сфері соціальних виплат. Служба протидії шахрайству і корупції в соціальній сфері Британії надзвичайно ефективна: кожен фунт стерлінгів, витрачений на неї, заощаджує 7 фунтів стерлінгів державного бюджету.
— А чи готове населення України з такою нетерпимістю реагувати на порушників у сфері соціальної підтримки?
— Торік із цього приводу за сприяння Світового банку було проведено всеукраїнське соціологічне дослідження з вибіркою понад 3000 респондентів, які репрезентували все населення країни. 67,2% опитаних висловили негативне ставлення до тих, хто навмисне надає недостовірні дані, щоб отримати допомогу від держави, а 67,4% населення вважають, що таких осіб потрібно притягувати до відповідальності. Важливо, щоб люди не лише засуджували, а й активніше долучалися до контролю. Ми вже зробили перші кроки для налагодження такого зворотного зв’язку з населенням.
В Україні з липня минулого року всім охочим надано змогу відкритого доступу до централізованого електронного реєстру одержувачів субсидій. На інтернет-ресурсі subsidii.ioc.gov.ua кожен громадянин може ввести адресу, яка його цікавить, і в режимі реального часу з’ясувати, чи отримує допомогу той, хто там зареєстрований. Інші персональні дані, зокрема ім’я та прізвище, у реєстрі не відображаються.
За сприяння Світового банку було запроваджено пілотну безплатну «гарячу лінію» 0-800-50-27-57 для інформування громадян про факти шахрайства, корупції, неправомірних дій під час одержання соціальної підтримки. Уже надійшла понад тисяча повідомлень про порушення, які перевіряють.
Важливо, щоб кожний громадянин розумів, куди витрачають бюджетні кошти і хто отримує соціальну підтримку за рахунок його податків. І особисто брав участь у контролі за їх розподілом.
Досвід успішних країн переконує: щоб створити справедливу та ефективну систему соціальної підтримки, контролювати її надання слід спільно.
Тимофій ПРОКОПЕНКО
для «Урядового кур’єра»
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/socialna-pidtrimka-ce-koshti-vsih-platnikiv-podatk/
