Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входять до системи органів Міністерства юстиції України.
Судові рішення, згідно зазначеного Закону розділяють на майнового та немайнового характеру.
До переліку рішень у немайнових спорах законом віднесено низку рішень, за якими боржника зобов’язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача, або утриматися від здійснення таких дій, зокрема:
- про поновлення на роботі;
- про вселення стягувача;
- про виселення боржника;
- про відібрання дитини;
- інші рішення, за якими боржника зобов’язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача чи утриматися від здійснення таких дій (зобов’язання надавати час для зустрічей з дитиною, зобов’язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, заборона проведення зборів акціонерів і т.п.).
Особливості виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачені статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження», а саме:
1. Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов’язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
2. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону (державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) і не пізніше п’яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
3. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
4. Державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження».
Виконання рішень у немайнових спорах істотно відрізняється від аналогічної процедури щодо майнових правовідносин. Впершу чергу тим, що в процесі виконавчого провадження за такими документами не завжди застосовуються загальноприйняті заходи прмусового виконання, - звернення стягнення на майно, доходи боржника, вилучення у останнього предметів тощо.
Для рішень судів цієї категорії встановлено особливий строк примусового виконання – два місяці. Однак, якщо самим рішенням суду призначено термін виконання або цей термін взагалі є невизначеним (наприклад, при наданні щотижневого права спілкування з дитиною), державний виконавець має дотримуватися строків, встановлених рішенням суду.
Крім того, виконавчий збір при виконанні немайнових рішень зобов’язального характеру має фіксований розмір:
- в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника – фізичної особи;
- в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – з боржника – юридичної особи.
Особливе місце серед категорії виконавчих документів зобов’язального характеру є судові рішення про зобов’язання Управління Пенсійного Фонду провести нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 28 ЗУ "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Згідно інформативних даних, за період з 01.01.2011р. по 01.07.2011р. на виконанні в Шевченківському ВДВС ЛМУЮ перебувало 136 виконавчих документів даної категорії, з яких завершено 85 виконавчих проваджень на підставі п.8 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто у зв’язку із фактичним виконанням.
Начальник ВДВС Ратнівського РУЮ В.П. Пожар
