Діяльність місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій, пов’язана з веденням обліку нормативно-правових актів законодавства та підтримання їх у контрольному стані (систематизацією законодавства).
Систематизація законодавства - засіб реформування, упорядкування законодавства, зведення його до певної внутрішньоузгодженої системи.
За допомогою систематизації усуваються недоліки, повтори, застарілі норми тощо. Це процес зведення актів законодавства до єдності шляхом внутрішньої та зовнішньої обробки їх змісту.
Існують два основні різновиди систематизації: інкорпорація чинних нормативно-правових актів і кодифікація права.
Інкорпорація - це об’єднання нормативно-правових актів за певними ознаками і зведення їх в єдині збірники або інші видання.
Ціль інкорпорації - забезпечення зручності пошуку та використання нормативних актів. При цьому їх зміст не зазнає зміни або переробки.
Видами офіційної, тобто здійснюваної компетентними органами держави інкорпорації є хронологічна або систематична інкорпорація.
До хронологічної інкорпорації належить опублікування нормативних актів в офіційних виданнях – "Відомості Верховної Ради України”, "Офіційний вісник України”, "Урядовий кур’єр”, збірниках законів, указів і постанов.
При систематичній інкорпорації нормативно-правові акти можуть розташовуватися за предметом правового регулювання, роком видання, галузями права, сферами державної діяльності, галузями народного господарства і т.п.
Кодифікація - це така форма систематизації законодавства, за якої спостерігається не лише механічне впорядкування законодавства, а й вдосконалення його змісту, усунення прогалин та колізій у правовому регулюванні системи відповідних соціальних відносин. Результатом такої систематизації є видання єдиного і цілісного нормативного акта (кодексу, статуту, положення), який забезпечує системне правове регулювання певного виду суспільних відносин.
Кодифікація являє собою складнішу форму систематизації, ніж інкорпорація. Предметом впорядкування при цьому виступають не лише нормативно-правові акти, а безпосередньо юридичні норми.
Кодифікація спрямована на досягнення певного регламентування конкретного виду суспільних відносин і здійснюється тільки правотворчими органами.
Пунктом 16 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1040 (далі – Загальне положення про юридичну службу) визначено, що орган виконавчої влади, підприємство зобов’язані створювати умови для належної роботи і підвищення кваліфікації працівників юридичної служби, в тому числі забезпечувати їх нормативно – правовими актами і довідковими матеріалами, іншими посібниками та літературою з правових питань, електронною системою інформаційно – правового забезпечення, а також доступом до інформаційних баз.
Також, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2001 року № 1693 «Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади», на міністерства, інші центральні органи виконавчої влади покладені завдання щодо забезпечення належного рівня правової роботи у відповідних сферах державного управління, у тому числі методичного керівництва правовою роботою на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери їх управління, забезпечення їх необхідними нормативно – правовими актами, іншою правовою інформацією, необхідною для виконання ними покладених повноважень.
У Загальному положенні про юридичну службу також зазначено, що юридичні служби органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій повинні:
· вести облік актів законодавства і міжнародних договорів України (пп. 18 п. 10 Загального положення про юридичну службу);
· забезпечувати підтримання їх у контрольному стані та зберігання (пп. 18 п. 10 Загального положення про юридичну службу);
· збирати інформацію про офіційне оприлюднення актів законодавства в друкованих виданнях (пп. 19 п. 10 Загального положення про юридичну службу).
Облік актів законодавства здійснюється шляхом ведення:
- систематичної картотеки актів законодавства відповідно до Класифікатора галузей законодавства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.06.2004 № 43/5;
- журналу обліку актів законодавства України;
- журналу обліку міжнародних договорів;
- контрольних примірників актів законодавства України.
Виконання відповідних функцій є обов’язком юридичної служби та повинно буту передбачено в посадових інструкціях її працівників. Слід пам’ятати, що статтею 117 Конституції України встановлено: «Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання». Тобто ухилення від цієї роботи є порушенням вимог чинного законодавства.
Головний спеціаліст Ратнівського
районного управління юстиції О. І. Оксенюк
