30 січня цього року набув чинності Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Окрім того, вступили в дію Закон України № 2206 «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості» та Постанова Кабінету Міністрів № 983 «Деякі питання надання субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я в сільській місцевості». Також Кабінет Міністрів України розподілив між областями кошти на здійснення заходів, спрямованих на розвиток медицини в сільській місцевості. Волинська область отримала понад 151 млн грн. У райони розділять суму в розрахунку на 1 сільського жителя.
Відтак, учора, 7 лютого 2018 року голова райдержадміністрації Наталія Василець, голова районної ради Роман Гук, головний лікар Володимир-Волинського ТМО Олександр Клачук, головний лікар ЦПСМД Катерина Чубок та голови об’єднаних громад району взяли участь у нараді щодо проекту Порядку формування спроможних мереж надання первинної медичної допомоги, яку очолив начальник управління охорони здоров’я Ігор Ващенюк.
Головний медик області нагадав про затверджену минулого року Концепцію реформування галузі охорони здоров’я, пріоритетними напрямками якої є розвиток первинної медичної допомоги і екстреної медичної допомоги та про етапи реформування, розподілені до 2020 року. А також наголосив, що до 1 березня 2018 року має бути сформований план використання коштів субвенції на охорону здоров’я.
За словами Катерини Чубок, субвенція, що надійде може бути використана на ремонт, будівництво установ охорони здоров’я, придбання обладнання та автомобілів. При цьому, згідно з умовами надання субвенції, план реалізації заходів щодо поліпшення надання медичної допомоги в селі не повинен перевищувати двох років.
Обговорили присутні й Перспективний план спроможної мережі надання первинної медичної допомоги у Володимир-Волинському районі, зокрема, це створення пунктів здоров’я та збереження існуючих амбулаторій чи реконструкція під них існуючих ФАПів.
До слова, мережа закладів охорони здоров’я у районі формується по узгодженню з головами Володимир-Волинської райдержадміністрації і районної ради, керівників ОТГ та Володимир-Волинського ТМО.
Варто зазначити і те, що у Володимир-Волинському районі планується реконструювати 4 існуючі ФАПи у селах Білин, Льотниче, Заріччя та Зимне у амбулаторії загальної практики сімейної медицини за кошти Світового банку.
- Уже пройдені усі експертизи, розроблена проектно-кошторисна документація. Залишилося лише до виготовити деяку документацію, згідно вимог Світового банку, - зазначила головний лікар ЦПСМД Катерина Чубок.
Не оминули увагою і ще одного, не менш важливого питання – створення комунального підприємства.
Правовим інструментом реформування є реорганізація комунальних закладів охорони здоров’я, які мають статус бюджетних установ, у комунальні некомерційні підприємства. Це потрібно для того, щоб надати цим закладам більшої фінансової та управлінської автономії, гнучкості, а також запровадити інститут державних закупівель медичних послуг на основі договорів між відповідними, у нашому випадку, райдержадміністрацією, міською радою та громадами, як головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів та медичними закладами — комунальними некомерційними підприємствами.
Для того, щоб не розпорошувати кошти на адміністративно-господарську частину у Володимир-Волинському районі вирішили створити одне таке комунальне підприємство.
Довідково:
Оцінка спроможності мережі надання ПМД здійснюватиметься на основі критеріїв спроможності, зокрема така мережа повинна:
1) задовольняти попит на послуги ПМД, що визначатимуться на основі соціально-демографічного складу, поточних та прогнозних показників природного та міграційного руху, показників захворюваності та інших статистичних даних щодо населення відповідної території планування;
2) бути організаційно інтегрованою системою, у межах якої окремі надавачі ПМД взаємодіють з метою забезпечення доступності ПМД для населення. Тобто коли в межах спроможної мережі надання ПМД окремі надавачі ПМД взаємодіють також з іншими надавачами медичних послуг, зокрема екстреної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), паліативної медичної допомоги, послуг з діагностики, реабілітації, фармацевтичних послуг;
3) мати у своєму складі місця надання ПМД такого типу, у такій кількості та розташовані таким чином, що це забезпечує доступність ПМД для мешканців населених пунктів, що входять до визначених ТД відповідної території планування. При цьому територіальне розташування місць надання ПМД повинно враховувати наявність громадського транспорту та відповідних маршрутів для транспортування пацієнтів до місць надання ПМД;
4) бути фінансово стійкою, що визначатиметься здатністю такої мережі в межах наявного обсягу фінансових ресурсів постійно та ефективно відповідати запиту населення на якісні послуги з ПМД та досягатиметься шляхом підвищення ефективності управління та оптимізації витрачання ресурсів.
Відділ організаційної роботи та управління персоналом апарату райдержадміністрації.
