Держава забезпечує всі права кожній дитині без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі , мови, релігії, політичних переконань, національного, етнічного або соціального, майнового стану, стану здоров’я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або будь - яких інших обставин. Всі дії по відношенню до дитини повинні у повному обсязі враховувати її інтереси. Конституція України закріплює рівність дітей у правах незалежно від походження, а також від того, народженні вони в шлюбі або поза ним. Переслідуються за законом будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація (стаття 52 Конституції).
Право на ім’я належить до особистих невідчужуваних прав громадян. Стаття 28 Цивільного кодексу України передбачає, що фізична особа набуває прав і обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям, яке надається їй відповідно до закону.
Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з прізвища, власного імені та по-батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Саме ці ознаки індивідуалізують фізичну особу як учасника цивільних відносин.
Згідно зі статтями 145-148 Сімейного кодексу України ім’я дитини обирається за згодою батьків, по-батькові дається за іменем батька, якщо інше не передбачено законом України чи не ґрунтується на національних звичаях. Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків, а якщо вони мають різні прізвища – за взаємною згодою між ними. Спори між батьками з приводу імені чи прізвища дитини вирішуються органами опіки та піклування або судом.
Якщо дитина народилась у батьків, які не перебувають у законному шлюбі, і батько дитини не встановлений у визначеному законом порядку, то ім’я дитині дається за вказівкою матері, по-батькові за іменем особи, записаної у свідоцтві про народження дитини як її батько, а прізвище – за прізвищем матері.
Відповідно до статті 148 Сімейного кодексу України прізвище дитині може бути змінено її батьками у разі : зміни прізвища обома батьками, за умови, що дитина не досягла 7 років;зміни прізвища обома батьками, за умови згоди дитини, якщо вона досягла 7-річного віку;зміни прізвища одного з батьків, за умови спільної згоди батьків та дитини, якщо вона досягла 7-річного віку; за заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісти відсутнім, дитині, яка не досягла 14 років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків;
заперечення одного з батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Також прізвище дитини підлягає зміни при наявності інших підстав.
До таких підстав можна віднести : скасування рішення суду про визнання батьківства, якщо прізвище дитини було змінене у зв’язку з визнанням батьківства;за наявності заяви матері та батька дитини про визнання батьківства , якщо актовий запис було складено відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України; за рішенням суду про усиновлення тощо.
Зміна прізвища дитини змінюється у порядку, встановленому Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженим Наказом МУЮ від 26.09.2002 року № 86/5.
Прізвище дитини, яка досягла семи років має змінюватись тільки при наявності згоди дитини. Це положення є проявом права дитини на те, щоб бути вислуханою батьками , іншими членами сім'ї , посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї . Вік «сім років» вибраний не випадково. Дитина готується до школи або вже навіть навчається, саме під цим прізвищем відома у своєму середовищі, тому сама має брати участь у вирішенні питання про його зміну. Згода дитини на зміну її прізвища також відповідає закріпленому у статті 8 Конвенції про права дитини її праву на збереження індивідуальності, яка включає громадянство, ім’я та сімейні обов’язки.
Крім того, слід мати на увазі, що з питань зміни прізвища думка дитини є вирішальною. Батьки не мають права в разі виникнення суперечки між ними та дитиною звернутися для вирішення конфлікту до органу опіки та піклування чи до суду. При відсутності на це згоди дитини батьки не мають права змінити її прізвище, оскільки у іншому випадку буде порушено право дитини на її індивідуальність. Тільки суду надано право постановити рішення всупереч думці дитини, і тільки у тому разі, якщо цього вимагають інтереси дитини (частина 3. статті 171 Сімейного кодексу України).
Спір між батьками щодо зміни прізвища дитини може бути вирішений органом опіки та піклування або судом. Рішення органу опіки та піклування є обов’язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення зацікавлена особа не з’явилася за захистом своїх прав та інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 Сімейного кодексу України. Звернення за захистом до органів опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. Таким чином, якщо один з батьків звернувся до органів опіки та піклування для отримання дозволу на зміну прізвища дитини, в разі не згоди його з рішенням цього органу, в разі не виконання іншим з батьків цього рішення тощо, він може звернутися до суду. Крім того, той з батьків, хто бажає змінити прізвище дитини, може безпосередньо звернутися до суду, не звертаючись до органів опіки та піклування.
Припинення шлюбу між батьками не тягне змінення призвіща дітей. Проте, якщо той з батьків, у якого дитина залишилася проживати після припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, змінив своє прізвище, він має право змінити і прізвище дитини. При цьому необхідно враховувати і наявність згоди іншого з батьків, оскільки припинення шлюбу або визнання його недійсним не впливає на обсяг прав батьків.
Головний спеціаліст відділу ДРАЦСРС
Ратнівського районного управління юстиції С. І. Колодюк
