Відповідно до статті 41 Конституції України, яка є нормою прямої дії, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених Законом.
У статті 405 Митного кодексу України передбачено, що постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем у порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Статтею 75 Закону передбачено, що рішення щодо конфіскації майна підлягають виконанню в порядку, встановленому цим Законом.
Разом з цим, на сьогодні в Україні діє цілісна система нормативно-правового регулювання здійснення операцій з конфіскованим майном.
Так, механізм передачі вилученого митними органами та конфіскованого згідно із судовими рішеннями майна органам державної виконавчої служби врегульовано Порядком передачі митними органами майна, конфіскованого за рішеннями судів, органам державної виконавчої служби, затвердженим наказом Мін’юсту України, Держмитслужби України від 17.08.2001 № 46/5/571, зареєстрованим в Мін’юсті України 17.08.2001 за № 720/5911 (із змінами і доповненнями).
Питання обліку, попередньої оцінки і зберігання майна до прийняття судом рішення про його конфіскацію, передачі органам державної виконавчої служби вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, врегульовано Порядком обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби і розпорядження ним, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2001 № 1724 (із змінами і доповненнями).
Способи проведення реалізації конфіскованого за рішенням суду майна, за винятком виключеного за законом з обігу, порядок проведення переоцінки, у разі коли передане на реалізацію майно не буде продано, порядок прийняття рішення щодо переробки, знищення (утилізації), безоплатної передачі закладам охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення населення, військовим формуванням, слідчим ізоляторам, та на благодійні цілі визначено Порядком розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 985 (із змінами і доповненнями).
Відповідно до вказаних нормативно-правових актів розпорядження конфіскованим майном, вилученим митними органами, полягає у його реалізації, знищенні (утилізації), переробці та безоплатній передачі майна установам соціального захисту.
Разом з цим, згідно з положеннями Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження (стаття 24 Закону) та здійснює заходи щодо опису й арешту майна, яке підлягає конфіскації (стаття 55 Закону), оцінки майна (стаття 57 Закону) та реалізації майна, на яке звернено стягнення (стаття 61 Закону).
Отже, аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що у процесі розпорядження конфіскованим майном на органи державної виконавчої служби покладено лише функцію реалізації такого майна, всі інші дії, пов’язані з розпорядженням конфіскованим майном, приймаються комісією.
Зокрема, відповідно до пункту 14 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 985, якщо майно не реалізовано на товарних біржах або на комісійних умовах через торговельні підприємства, державний виконавець вносить на розгляд комісії, що утворюється у складі представників відповідного органу державної виконавчої служби, митного органу, органу державної податкової служби та фінансового органу, пропозицію щодо безоплатної передачі майна закладам охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення, соціального захисту, зокрема, закладам, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, будинкам дитини при установах виконання покарань, установам виконання покарань, слідчим ізоляторам, військовим формуванням, а також на благодійні цілі або для переробки, знищення (утилізації) такого майна.
Рішення про безоплатну передачу, переробку або знищення (утилізацію) майна підписується членами комісії та затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби.
В частині діяльності підприємств, уповноважених здійснювати реалізацію арештованого майна, у тому числі конфіскованого за рішенням суду, слід зазначити таке.
Стаття 61 Закону України "Про виконавче провадження” визначає, що реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону (цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів), здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
Положеннями Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, зареєстрованим в Мін’юсті України 15.12.1999 за № 865/4158 (із змінами і доповненнями), процес реалізації арештованого майна деталізовано.
Згідно вказаної Інструкції продаж майна боржника здійснюють спеціалізовані організації. Такими спеціалізованими організаціями є суб’єкти господарювання, визначені на тендерній (конкурсній) основі у відповідності до Положення про умови і порядок проведення тендерів (конкурсів) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2003 № 136/5, зареєстрованим в Мін’юсті України 11.11.2003 за № 1036/8357, які здійснюють реалізацію майна шляхом продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
Міністерство юстиції України із спеціалізованими організаціями укладає Генеральні договори про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень.
Після завершення оцінки майна державний виконавець вживає заходів щодо передачі такого майна на реалізацію.
Для цього державний виконавець у визначеному цією Інструкцією порядку готує документи для організації конкурсу з передачі такого майна на реалізацію та повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби Головного управління юстиції Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції та спеціалізовані організації, з якими укладено договори, про наявність арештованого майна, його місцезнаходження (зберігання), оцінку, за якою воно виставляється на продаж, установлює дату огляду арештованого майна та строк (не більше п’яти робочих днів з дати огляду арештованого майна), до якого спеціалізовані організації подають заяву про участь у конкурсі відповідному регіональному органу державної виконавчої служби стосовно його реалізації. Спеціалізовані організації про прийняте рішення повідомляють державного виконавця (абзац четвертий пункту 5.12.5. згаданої Інструкції).
Щотижня відповідним органом державної виконавчої служби проводиться конкурс між спеціалізованими організаціями.
У визначені день та час у ході засідання конкурсної комісії, після оголошення інформації про арештоване майно, що буде передано на реалізацію, спеціалізовані організації, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, безпосередньо голові конкурсної комісії подають пропозиції щодо реалізації арештованого майна в опечатаному конверті.
Засідання комісії є відкритим. За результатами розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями комісія шляхом голосування визначає переможця, який здійснюватиме реалізацію арештованого майна.
Рішення про визначення переможця приймається простою більшістю голосів.
Майно передається на реалізацію тій спеціалізованій організації, яка запропонувала найбільш привабливі умови продажу арештованого майна.
Порядок реалізації арештованого майна затверджено наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 № 42/5, зареєстрованого в Мін’юсті України 19.07.1999 за № 480/3773 (із змінами і доповненнями).
Таким чином, при реалізації арештованого майна спеціалізовані організації, визначені на тендерній (конкурсній) основі, діють виключно в межах повноважень, наданих їм відповідними органами державної виконавчої служби на підставі договору, у зв’язку з чим операції з організації проведення прилюдних торгів, аукціонів з реалізації такого майна неможливо розглядати як відокремлені угоди, що здійснюються поза межами процедури звернення стягнення на майно у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Разом з цим, мають місце випадки неузгодженості застосування органами державної виконавчої служби та митними органами норм чинного законодавства, які регулюють порядок реалізації конфіскованого за постановами судів майна, вилученого митними органами в справах про порушення митних правил.
У зв’язку з цим, Міністерством юстиції на даний час спільно з Державною митною службою України готується проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань розпорядження конфіскованим майном», який після погодження в установленому порядку буде направлений до Кабінету Міністрів України.
Старший державний виконавець
ВДВС Ратнівського РУЮ Б.В. Колєснік
18.10.2013
