На сторінках видання "Волинські новини" від 11.04.2016 було опубліковано наступне: "Голова ОДА пообіцяв родині відремонтувати будинок родині загиблого воїна АТО Миколи Бондарука за кошти обласного бюджету. Незабаром мине рік цій обіцянці, яка залишилася на рівні обіцянки, і тепер її мають виконувати за рахунок районного бюджету. До речі, з районного бюджету вже виділили 36 тисяч гривень, таку ж суму надали і з сільського бюджету. В підсумку губернатор обіцяє, а сільські й районні виконують власним коштом. Звісно, ми не проти виділення грошей на підтримку сім'ї загиблого військовослужбовця, але обіцяти за гроші інших бюджетів не зовсім чесно" - зазначив депутат районної ради Павло Карпюк

На згаданий матеріал повідомляємо, що на сесії районної ради, яка відбулась 8 квітня 2016 року депутатом районної ради Карпюком П.В. звернуто увагу на виділення з районного бюджету іншої субвенції бюджету Зарічанської сільської ради на співфінансування ремонту житла сім’ї загиблого військовослужбовця, який брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Порушене питання не є на сьогодні  проблемним у районі, оскільки з моменту звернення сім’ї на особистий прийом до голови обласної державної адміністрації В.П. Гунчика у селі Заріччя Володимир-Волинського району, який відбувся 23 листопада 2015 року до цього часу ремонт не можливо було здійснювати через погодні умови (сім’я загиблого бажає здійснити ремонт даху).

З 1 січня 2016 року фінансування ремонту житла пільгових категорій населення відповідно до внесених змін до законодавства України (бюджетний кодекс України) повинно здійснюватись за рахунок місцевих бюджетів. До 2016 року такі видатки здійснювались за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг.

При затвердження районного бюджету на 2016 рік на цю мету було встановлено обсяг бюджетних асигнувань у сумі 70,0 тис. гривень, за рахунок яких  передано рішенням районної ради від 8 квітня 2016 року № 4/9  “Про внесення змін до рішення районної ради від 15 січня 2016 року  №3/7 “Про внесення змін до рішення районної ради від 24 грудня 2015 року № 2/24 “Про районний бюджет на 2016 рік” бюджету Зарічанської сільської ради іншу субвенцію.

Володимир-Волинською районною радою та Зарічанською сільською радою (рішенням від 04.04. 2016 № 6/2) виділені кошти в загальній сумі 72,0 тис. гривень для проведення ремонту даху будинку, в якому проживає сім’я загиблого при виконанні АТО М.П.Бондарука.

20.04 2016 року відбудеться сесія Зарічанської сільської ради, на якій буде вирішено питання про одержання у сільський бюджет цільової субвенції на співфінансування ремонту житла сім’ї загиблого військовослужбовця. Після прийняття вказаного рішення та укладання відповідного договору сільською радою розпочнуться роботи з придбання будівельних матеріалів для проведення ремонту.  

На сторінках видання «Волинь-нова» від 19 серпня 2014 року № 1715 було опубліковано статтю «Ні дороги, ні містка, ні дитячого садка», в якій говориться про незадовільний стан дороги та мосту на території Хмелівківської сільської ради та ситуацію з дитячим садочком у селі Хмелівка.
На згаданий матеріал повідомляємо, що за інформацією головного інженера філії «Володимир-Волинський автодор» Киричука М.С.
Автомобільна дорога Житані – Хмелівка – Микуличі (С030123) знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Волинській області та обслуговується філією «Володимир-Волинський автодор». Експлуатаційний ремонт моста був запланований на 2014 рік, але він не проводиться у зв’язку з нестачею коштів та фактичною зупинкою роботи зазначеного підприємства.
Стосовно дороги Житані – Хмелівка, то на ній у березні 2014 року було проведено грейдерування, періодично проводилось підсипання проблемних ділянок дороги.

Проблема з функціонуванням дитячого дошкільного закладу дійсно існує в селі багато років. Варто наголосити, що відкрита за ініціативою громади у пристосованому приміщенні колишньої ощадкаси група на 10 дітей була великою підмогою для молодих батьків, які віддавши малят на догляд вихователю, могли спокійно працювати, займатись господарством. Спонсори допомогли облаштувати кімнату, поставили енергозберігаючі вікна, придбали меблі. Каналізацію швидко провести не вдалось, але жителі села підтримували існування установи хоча б в такому стані, як вона є. Заклад довелось закрити через недотримання санітарних норм. В сільському бюджеті немає коштів на відновлення приміщення колишнього дитячого садка. На цей час виходом з ситуації є проведення дошкільної підготовки дітей п’ятирічного віку у канікулярний період в приміщенні загальноосвітньої школи.